среда, 6 февраля 2013 г.

о.вишня, гумореска "петрик резеда і бариня

0,7 Mb.Сторнка4/5Дата конвертац26.09.2011Розмр0,7 Mb.Тип Схож       4   Ковалинський В. «Прагненням до суспльних користей» // Пенсйний кур р. 2008. 18 сч. С. 13 Новикова Е. «Со стремлением к общественным пользам» (девиз на дворянском гербе династии Терещенко) //PШкльна бблотека. 2007. 11. С. 149 151 «Прагнення громадських справ» // Нове поколння Украни. 2004. - 6. С. 28 29 Гурець М. Вднайдено усипальницю М. Терещенка //PГлухвщина. 2003. 11 жовт. С. 3 Павловская И. Знайомтесь: промышленник и меценат, чиновник и благотворитель // Злагода. 2002. 1 (лют.). С. 20 Кальницький М., Факторович М. Терещенки //PПам ятки Украни. 1993. 1 6. С. 66 7113 листопада 120 рокв вд дня народження О.PВишн ( 1889 1956)Остап Вишня (Губенко Павло Михайлович) гуморист, сатирик, член Сплки письменникв Украни (1934). Народився на хутор Чечва (тепер Грунь) Охтирського району у багатодтнй селянськй родин. Початкову освту здобув у Грунськй сльськй школ, навчався у Зньквськй двокласнй школ. У 1907 р. закнчив Кивську вйськово-фельдшерську школу  почав працювати фельдшером у лкарн Пвденно-Захдно залзниц у Кив. Уже з раннього дитинства Павло любив читати Миколу Гоголя. Вн жив у його душ  серц. «Певне, якби не Микола Васильович, - ззнався вн, - то лкарював би, очевидячки, всеньке сво життя. Це вн потяг мене в лтературу». Що ж до подальшого навчання, то за гмназю склав спити екстерном, вже працюючи фельдшером. У 1917 р. вступив до Кивського унверситету, та закнчити його не довелося, бо всерйоз  повнстю зайнявся лтературною дяльнстю. Друкуватися почав з 1919 р. пд псевдонмом П.PГрунський, а з 1921-го Остап Вишня. Перехавши до Харкова, тодшньо столиц Украни, активно спвробтничав у газет «Вст ВУЦВК», друкувався також у «Селянськй правд», «Червоному перц», «Лтературному ярмарку» та нших виданнях, де виступав з фейлетонами, гуморесками, усмшками, сатиричними нотатками. Уже наприкнц двадцятих Остап Вишня був автором 23 книг фейлетонв, гуморесок, нарисв, що витримали 42 видання за чотири роки. ·хнй загальний тираж сягнув близько мльйона примрникв. На той час це була майже фантастична цифра. ¶ лише «Кобзар» Т. Шевченка перевищував . В 1928 р. вийшло чотиритомне видання. Звертаючись переважно до тогочасно сльсько дйсност, Остап Вишня то з гумором, то з роню, а також вдаючись до сатири, висмював канцелярщину, формалзм як вияви бюрократизму в робот сльських рад  своми творами утверджував нов принципи суспльного життя, закликав селян до навчання, вдстоював право жнки брати участь у громадськй дяльност. З роками до письменника прийшла велика популярнсть, надзвичайний успх. На початку тридцятих рокв життя Остапа Вишн ста надто тернистим, а дал нестерпним. У прес розгортаться кампаня паплюження талановитого, народного письменника. Колональним властям, безперечно, страшними були величезн тираж його видань, що в широких масах пробуджували нтерес до укрансько мови, свого народу, нац. Тож за абсолютно вигаданими звинуваченнями наприкнц 1933 р. Остапа Вишню заарештовують. ¶ десять рокв Павло Михайлович провв у концтабор на Печор. З ув язнення його звльнили в 1943 р., але повнстю реаблтували тльки в жовтн 1955 р. Трагчною, вимушеною  несправедливою була та десятирчна перерва у творчост письменника. Та псля повернення в Украну вн знову порина в лтературу, активно береться за перо. До реч, 26 лютого 1944 року в газет «Радянська Украна» була надрукована його знаменита гумореска «Зентка», яка набула широко популярност. Повонний перод був для письменника напруженим  плдним. У свой творчост Остап Вишня гдно продовжу  розвива традиц народного гумору, кращ традиц укрансько  росйсько сатирично класики Салтикова-Щедрна  Котляревського, Гоголя  Шевченка, Чехова  Леся Мартовича. Працюючи в журнал «Перець», вн смливо пише про недолки в дяльност деяких установ  органзацй, влучно висмю дармодв, халтурникв, нещадно викрива бюрократв, рвачв, хапуг, людей без совст й чест. Писав вн  для дтей, щиро  тепло. Саме Остап Вишня започаткував новий лтературний жанр нарис-усмшку. Вн був багатогранним письменником широкого дапазону. Помер Остап Вишня 28 вересня 1956 року. Похований у Кив. Рада Мнстрв УРСР свою постановою увчнила пам ять письменника. Його м ям названо грунський Будинок культури, днпровський теплохд, на будинку, де вн жив, встановлено меморальну дошку. З метою увчнення пам ят Остапа Вишн здйснено найповнше семитомне видання його творв. Рада письменникв Украни  видавництво «Радянський письменник» заснували щорчну лтературну премю мен Остапа Вишн. На батьквщин у сел Грунь вдкрито музей чародя смху (1982 р.). Кожно осен, починаючи з 1974 р., тут проводяться свята «Вишнев усмшки», на як прижджають письменники-гумористи Сумщини  Украни, гост з ближнього зарубжжя.Твори^ Твори: В 4 т. / редкол. : ¶.PО. Дзеверн та нш. К.P: Днпро, 1988 1989. Т. 1 4 Вишнев усмшки : гумор та сатира. К. : Днпро, 1974.P 383 с., л. Фейлетони. Гуморески. Усмшки. Щоденников записи. К. : Наук. думка, 1984. 558 с. Кандидатуря. К. : Рад. Украна, 1989. 62 с. (Б-ка «Перця». 359) Вибране / упоряд.  пслямова А.PС. Крижанвського. К.: Молодь, 1989. 208 с., л. Зентка : гуморески, усмшки. Днпропетровськ : Сч, 1993. 191 с. Усмшки. К.: Днпро, 2001. 350 с.P- (Б-ка школяра)В книгах Чукрен. Чухранц. Дещо з укранознавства. Як ми колись учились // Укр. слово: хрестоматя укрансько лтератури та лтературно критики ХХ ст. ( у трьох книгах). Кн. 1. К. : Рось, 1994. С. 488 498 Ведмдь. Фазани. Петрик, Резеда та бариня. Перший диктант : гуморески //PХрестоматя з

На обкладинц: Свято-Миколавська церква с.PМироплля Краснопльського району

Ковалинський В - На обкладинц: Свято-Миколавська церква с.PМироплля Краснопльського району

Комментариев нет:

Отправить комментарий